На головну

Векторна графіка 1. У векторній графіці основним елементом зображення є лінія (пряма або крива). З простих об'єктів будуються складні (прямокутники, куби, кола тощо). Об'єкти векторної графіки зберігаються в пам'яті комп'ютера у вигляді набору параметрів. Наприклад, лінія має товщину, колір, дві вершини (вузли). Лінія може бути замкненою, тоді вона має властивість заповнення. Недоліком векторної графіки є «неприродність» малюнка. 2. Векторну графіку застосовують у створенні схематичних зображень — в рекламних агенціях, дизайнерських бюро, редакціях, для креслень, проектно-конструкторських робіт. Роботи з оформлення, пов'язані із застосуванням шрифтів та простих геометричних елементів, дуже просто реалізувати засобами векторної графіки. Відповідно, графічні редактори для роботи з векторними зображеннями орієнтовані саме на створення та меншою мірою, на обробку зображень. 3. Об'єкти векторної графіки зберігаються в пам'яті комп'ютера у вигляді набору параметрів. Для збереження одного об'єкта достатньо 20—30 байтів оперативної пам'яті. Складні композиції, які містять тисячі об'єктів, займають лише десятки або сотні кілобайтів. 4. У векторній графіці легко розв'язуються питання деталізації, маштабуваня зображень. Побачивши на екрані зображення будинку, ми можемо збільшити його та отримати зображення квартири. При подальшому збільшенні можна розглянути, наприклад, як закріплені двері.