≤стор≥¤ виникненн¤ в≥рус≥в  ласиф≥кац≥¤ ќзнаки зараженн¤ в≥русом ћ≥фи про в≥руси
«асоби захисту в≥д в≥рус≥в ’арактеристики антив≥русних пакет≥в “естуванн¤ антив≥русних програм
Ќа головну стор≥нку

≤—“ќ–≤я ¬»Ќ» Ќ≈ЌЌя ¬≤–”—≤¬

≤стор≥¤ розвитку науки ≥ техн≥ки, ¤к ≥ ≥стор≥¤ людства, повна приклад≥в драматичного протисто¤нн¤ ƒобра ≥ «ла. Ќе об≥йшлис¤ без цього протисто¤нн¤ ≥ активн≥ процеси компТютеризац≥њ сусп≥льства.

¬важають, що ≥дею створенн¤ компТютерних в≥рус≥в окреслив письменник-фантаст “.ƒж.–айн, котрий в одн≥й ≥з своњх книжок, написан≥й в —Ўј в 1977р., описав еп≥дем≥ю, що за короткий час охопила б≥л¤ 7000 компТютер≥в. ѕричиною еп≥дем≥њ став компТютерний в≥рус, котрий передававс¤ в≥д одного компТютера до другого, пробиравс¤ в њх операц≥йн≥ системи ≥ виводив компТютери з-п≥д контролю людини.

¬ 70-х роках, коли вийшла книжка “.ƒж.–айна, описан≥ в н≥й факти здавалис¤ малою фантасти-кою, ≥ мало хто м≥г передбачати, що вже в к≥нц≥ 80-х рок≥в проблема компТютерних в≥рус≥в стане великою д≥йсн≥стю, хоч ≥ не смертельною дл¤ людства в Їдиноборств≥ з компТютером, але призв≥вшою до де¤ких соц≥альних ≥ матер≥альних втрат. ѕ≥д час досл≥джень, проведених, одн≥Їю з американських асоц≥ац≥й по боротьб≥ з компТютерними в≥русами, за с≥м м≥с¤ц≥в 1988р. компТютери, ¤к≥ належали ф≥рмам-членам асоц≥ац≥њ, п≥ддавались д≥њ 300 масових в≥русних атак, ¤к≥ знищили близько 300 тис. компТютерних систем, на в≥дтворенн¤ ¤ких було затрачено багато часу ≥ матер≥альних затрат. ¬ к≥нц≥ 1989р. в прес≥ зТ¤вилос¤ пов≥домленн¤ про знаходженн¤ в япон≥њ нового, надзвичайно п≥дступного ≥ руйн≥вного в≥руса (його назвали Учерв¤комФ), за короткий час в≥н знищив велику к≥льк≥сть машин, п≥дТЇднаних до комун≥кац≥йних л≥н≥й. ѕереповзаючи в≥д компТютера до компТютера, по зТЇднуючих њх комун≥кац≥¤х, Фчерв¤кФ спроможний знищувати вм≥ст памТ¤т≥, не залишаючи н≥¤ких над≥й на в≥дновленн¤ даних. «биток, ¤кий наноситьс¤ компТютерними в≥русами, зростаЇ, а њх небезпечн≥сть дл¤ таких важливих систем, ¤к оборона, транспорт, звТ¤зок, поставила проблему компТютерних в≥рус≥в в р¤д тих, котр≥ ¤к правило знаход¤тьс¤ п≥д пристальним нагл¤дом орган≥в державноњ безпеки.

–озроблений в ѕакистан≥, в 1986 роц≥, в≥рус отримав назву УPAKISTANI BRAINФ. ¬≥н повн≥стю зам≥нюЇ вм≥ст стартового сектора ≥ використовуЇ 6 доповнюючих сектор≥в, ¤к≥ в≥дм≥чен≥ в FAT диску, ¤к дефектн≥. «аражен≥ дискети отримують нове ≥мТ¤ COPYRIGHT@BRAIN. Ќасл≥дками зараженн¤ цим в≥русом можуть бути : упов≥льнене завантвженн¤ ќ—, часткова втрата даних.

Ѕ≥л¤ 5% ви¤влених заражень припадаЇ на УALAMEDA VIRUSФ, ¤кий також в≥дноситьс¤ до ц≥Їњ групи. ÷ей в≥рус зам≥щуЇ вм≥ст завантажуючого сектора, переписуючи ≥ збер≥гаючи в ньому ориг≥нал в першому в≥льному сектор≥ на диску. ћехан≥зм ≥ насл≥дки зараженн¤ цим в≥русом т≥, що ≥ в УPAKISTANI BRAINФ.

УISRAELI VIRUSФ заражаЇ програми типу COM, EXE. ¬т≥люючись в них, в≥рус зб≥льшуЇ њх розм≥р на 1813 байт (≤нколи, посилаючись на в≥руси ц≥Їњ групи, њм дають назви : в≥рус Ц 1813, в≥рус 1704 ≥ т.д.).

Ќеобх≥дно звернути увагу на чистоту модул≥в, упакованих ут≥л≥тами типу LXEXE, PKLITE або DIET, файл≥в в арх≥вах (ZIP, ARC, ICE, ARJ, RAR ≥ т.д.) ≥ даних в файлах, ¤к≥ саморозпаковуютьс¤, створених ут≥л≥том типу ZIP.EXE. якщо випадково упакувати файл, заражений в≥русом, то знаходженн¤ ≥ знищенн¤ такого в≥руса без розпаковки файла практично неможливо. ¬ такому випадку типовою буде ситуац≥¤, при котр≥й вс≥ антив≥русн≥ програми пов≥домл¤ть про те, що в≥д в≥рус≥в очищено вс≥ диски, а через де¤кий час в≥рус зТ¤витьс¤ знову.




Используются технологии uCoz